Зустріч Нового 2007 року в сніжних Карпатах!

 
 

Зустріч Нового 2007 року в сніжних Карпатах!

скажете що тут цікавого? автономно високо в горах над хмарами...



Планували з друзями покататись на лижах в околицях Рахова, Новий 2007 рік зустріти в Карпатах, але в останній момент не склалося. Та ще й снігу нема. За два тижні до НР змирилася, що замість лиж і Карпат буду дивитись голубі вогники-збіговиська на телеекрані - бррр <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>. Перейшла в режим ” як би швидше перебути свята в місті ”. Друзі лижами не так марили і почали шукати інші варіанти. І почалось: ”а може матрасно в Яремчу?”, ”або через Лазещину вкотре на Говерлу?” – <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif> сорі, без мене, ”а давай просто в Гори? повністю автономно на 4 дні, слабо?”, чесно відповіла що слабо, зима на вулиці, які палатки, вовки бігають, ведмеді не сплять <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif> , - ”і який же ти тоді турист?”, - та отакий, напевно матрасний<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Зимою, автономно, в снігу, без лиж? - Нізашо!!! подумала я, і прийшла на обговорення ідеї в ПХ, просто пасивно послухати, порадіти за екстримальних друзів. Виявилось шо палатки беруть для підстраховки, жити плануєм в гірській колибі, хто не знає – зруб з дерева, в якій літом живуть вівчарі, з буржуйкою-пічкою в кращому випадку. Зимою там пусто. Глянула одним оком на карту, ого-го як далеко від людей, ще й на гірському хребті зимою ночувати, а там хороший мінус, вітер, сніг - нііі, думаю, точно без мене. На розмови, що там дуже гарні краєвиди, видно всю Чорногору як на долоні, Говерла і Петрос на прямій видимості і т.д. не велась, не вникала, просто не сприймала. Аж поки не показали пару вибраних фотографій… <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723582.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723582_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723659.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723659_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731365.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731365_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br />
... О<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/be.gif>! від побаченого безнадійно зависла, швиденько перегрузила ОС, і заявила що я туди хочу, буду і зможу<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>!!! Матрасний голос волав і протестував всередині: - а як же новорічний телевізор і нафталінові ”мегазвйозди”, тазик олів’є і шампанське? <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif> Пізно! Скільки, перепитую, кілометрів нам топати від поїзда? 7 годин в доброму темпі? вночі? з нелегкими наплечниками? в лісі через повалені дерева? навіть можливо заблукаєм? по снігу? дуже крутий тільки перший підйом? – все дарма, зможу! Сказано - зроблено! 29 грудня в 15:10 вперше вдягнувши на плечі важкезний наплечник, з тугою проводжаючи поглядом таксі яким приїхала на вокзал, нарешті усвідомила – все, їду, назад дороги немає. Прощавайте галасливий мегаполіс, дурдом до обіду на роботі, новорічний стіл, комп і гаряча вода<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/bg.gif> – все залишаю в старому році. Здається навіть зробила прощальний жест рукою<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Розвернулася на 180 і бадьоро пройшла через хол вокзалу, як через символічні ворота у невідоме, я піду в далекі Гори - <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ba.gif> - люблю такі моменти...
Коли збори в дорогу проходять надто гладко - починаю нервувати, тут шось не так<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Заходжу в потяг, так і є - троє квіток запізнюються, в останній момент в поїзд заскакують двоє, а одна відразу їде на таксі на наступну станцію. Встигла, прибігла взмилена<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ag.gif>. Весело. Тепер я спокійна, доля можливого форсмажору на душу населення суттєво зменшилась<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Їхати 7 год., намагались відпочити, настроїтись на нелегкий перехід, але марно, повалялась для галочки на верхній полиці десь пів годинки, шило вже не давало спокою<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Розглядаєм карту. Можливо приєднаються ше двоє друзів, тільки дрібних дітей сплавлять родині в Франківську, і якшо все буде ок, то завтра по нашим слідам прийдуть до нас в колибу на гору Кукул, де власне і будем святкувати. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731363.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731363_0.jpg" align="top"></a></table><br />
Приїхали. Вороненка ? Стоянка 2 хвилини. Втомлений 20 річний провідник не дуже впевнений. Вигружаємся в темноту, і поїзд їде. Мамо де ми? Ж/д станція 2х2, заходим – все ок, в Вороненці<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723846.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723846_0.jpg" align="top"></a></table><br />
Перший і останній місцевий житель якого ми зустріли – дядько-охоронець тунелю за колючим дротом з автоматом через плече, перепитавши куди ми йдемо, мало не покрутив пальцем біля скроні, "втішив" шо на Кукулі вночі буде мінус 35. Ну, мінус 35 так мінус 35, ворона, як відомо, пташка сильна<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>, спальники в нас зимові, палатки є, примус, пилка, дві сокири, спустимся в ліс, зариємся в сніг, перезимуєм якшо шо<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. На вулиці було від сили -10, а нам під рюкзаками стало дуже навіть жарко. Роздягаємся з теплих курток: полар + вітрівка + шалик = тепло сухо і комфортно<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/af.gif>. Місяць світив дуже ясно, неймовірна тиша, під ногами хрумстів сніг - божественний звук!, сльозинка радості завмерла на щоці... І ми потихеньку йшли... довго йшли...

Коли нарешті вийшли з лісу на хребет, стояла глибока ніч, місяць кудись подівся, жодної зірки не видно. Під ногами тільки сніг біліє, йшли в повній темряві. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723844.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723844_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br />
УРА<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>! Наша колиба не занята – відрубаємся СПАТИ в 7 ранку!!! В 1 дня прокинулись і прибалділи. Реальність виявилась просто бомбодахорозриваючою, нічний перехід був як сон, ніякої втоми, тільки прокинулись, а навколо МРІЯ! І як ми сюди попали? <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif> . Пили каву з виглядом на Говерлу. Катулялись в снігу. І було майже не холодно, а коли мерзли, грілись в колибі біля пічки підкладаючи дрова. І знову на вулицю глянути чи це насправді реальність<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>. Ввечері підтянулись друзі з Франківська, вони топали на дві години менше за нас - лосі!<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ag.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723522.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723522_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723523.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723523_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723569.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723569_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Фото 1 зверху - Говерла, фото 2 - сусідні колиби, фото 3 - наша хатинка верхня зправа.
Фото 1 знизу - Чорногора в хмарах, фото 3 - схил Кукула <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723577.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723577_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723578.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723578_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723580.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723580_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Фото 1 знизу - Говерла в останній день старого року, фото 2 - розглядаєм Говерлу, фото 3 - там вдалині Драгобрад<br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723658.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723658_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723847.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723847_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723525.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723525_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Фото 1 знизу - наш дім<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723661.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723661_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723660.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723660_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723662.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723662_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Фото 1 знизу - зліва направо: Говерла - Петрос, фото 3 - наш дім знизу<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723663.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723663_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723666.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723666_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723840.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723840_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> На другий день запланували похід на Говерлу. Погода без змін, але зранку з’явився легенький вітерець якого вчора не було. Вийшли в 7-00, в горах ше ніч, біля 8 ранку світає - край неба палає! Разом з небом палав ліс<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723536.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723536_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723537.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723537_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731368.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731368_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> А ось і вовки<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif> В лісі повно звірячих слідів. Здається бачили слід кабана.
Вийшли на гору Велика Козмеска, і шалений вітер біля туру на вершині ненажарт налякав. Ця вершина вся майже в лісі, а шо ж робиться на лисій Говерлі<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>? Дежавю? але торік снігу було більше, подивимся. Йдем доти, доки йдеться!
фото 1 - Говерла з Козмески, фото 2 - Кукул з Козмески<br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723535.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723535_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723579.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723579_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> В лісі йшли по старому польсько-чеському кордоні, навколо бачили безліч окопів шо позалишались в спадок від 1 світової війни. Колючий дріт. Пригадуєм історію. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723566.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723566_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723568.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723568_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731366.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731366_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Почався жереб, снігу багато, посередині його здуває і утворився твердий наст, йти вверх майже неможливо, а між ним і льод йдемо по пухлячку біля жеребу<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723538.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723538_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723539.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723539_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723540.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723540_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Виходимо на полочку, там на краю сидить троє хлопців і каже що далі йти неможливо через сильні пориви вітру, що ми далі третього стовпчика не дійдем. Рушаєм далі, йти дійсно стало дуже важко. Через кожні метрів 10 падаєм на землю спиною до вітру і віддихуємся. Або відпочиваєм стоячи<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723559.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723559_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723541.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723541_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723561.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723561_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Холодно не було зовсім, йшли помало, підйом не крутий, під ногами трава і каміння, але всі сили забирає вітер, який так і хоче завалили на бік, от якби він в спину так дув<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. Зауважуєм шо пройшли вже 5 стовпчиків – маленька але перемога, хлопці слабаками не виглядали. Оцінюєм реально свої сили, спуск теж буде нелегким. Вистачить? Ок. Йдемо далі. Гору вкрила хмара і далі 20 метрів нічого не видно, навмання вгору. Зустрічаєм групу з Луцька на спуску, перепитуєм чи далеко вершина, кажуть ше 30 хвилин. Ну і чого я там не бачила на вершині?, хмара, краєвиду не буде, вітер шалений, але повертатись під самою вершиною нехочеться, сили ше є, йти можу, помаленьку ми таки вийшли.
14:10 УРА!!! Чи то З НОВИМ РОКОМ!!! <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>
На вершині традиційно хтось сьогодні буде святкувати новий рік, стоїть дві палатки – оце справжні екстримали!!! Вітер шквальний. Сховались за палатками, відпочиваєм. Ну, по глотку закарпатського за нашу перемогу над собою - ми зробили це! За наші чудові Карпати! З Новим роком! <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723543.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723543_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723542.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723542_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723560.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723560_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Хоча краєвиду на вершині не побачили але розпирала неймовірна радість – ми це зробили<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>!!!
І вниз, нам ше в 2006 році треба повернутись на Кукул<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723563.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723563_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723544.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723544_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723562.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723562_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Біля розвилки на Заросляк розпалили вогнище, зварили з снігу чай, ой ні не чай, чай був в термосі, зварили борщику з пакетів, канапки, шоколад, коньячок’с. Підкріпились і в дорогу.<br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723565.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723565_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723564.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723564_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> В 21-00 повернулись в колибу, а там вже все готово до свята, нас зустрічають як героїв, ялинка вдягнута, стіни, стеля прикрашені дощиком і гірляндами. Ноги гуудууть, я вже призабула це відчуття. Ну шо? Бухаймо<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ar.gif>! Починаєм з глінтвейну - який кааййффф<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>!!! <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723665.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723665_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723697.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723697_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00732253.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00732253_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Новий рік, ялинка, бенгальські вогні, божественний глінтвейн, різні смаколики – постійно хочеться себе ущіпнути, не уявляла я собі такого шику в ”автономці” <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/bg.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723700.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723700_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723698.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723698_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723699.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723699_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> фото 2 - тазік олів'є для примирення з матрасним чортиком всередині<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/bg.gif>, фото 3 - просто неперевершена солянка ... ммм

Буржуйські рафаелки удостоїлися честі бути банком-призовим фондом гри Uno, балерина з реклами дістала б атак серця наснись їй таке<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/be.gif>, ну а контрольним пострілом стало шоколадне фондю з коньяком<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif><img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif><img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723701.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723701_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br /> Наші єдині сусіди - дружні білоруси, зайняли колибу на іншому кінці хребта, кликали до себе в гості 1 січня поспівати під гітару, але нам було ліньки до них топати, далекувато, - нііі, уж лутше вы к нам<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>.
Час зупинився, прийшла нірвана<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/be.gif>. Природа навколо вражала змінами і краєвидами, то ясно, світить сонце, і небо просто неймовірно-небесного кольору, то небо стане сумним і все навколо завмирає, повний штиль, а потім яяяк подує<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ai.gif>. Одного ранку прокинулись від шквального шуму вітру за стінами, по тілу табуном пробіглись мурашки, думали нас от-от знесе разом з колибою, почали вже мріяти як полетимо в сторону Драгобраду, якраз туди дуло, вітер від такої нахабності раптово стих<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. В штиль матрасно ніжились під сонцем в темних окулярах за столиком біля колиби. А яка там краса була по ночам!!!, якби не холод, милувалися б нічними горами і зоряним небом до самого ранку. <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723575.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723575_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723841.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723841_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723576.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723576_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723664.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723664_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723583.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723583_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731370.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731370_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731367.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731367_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0073/00731369.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0073/00731369_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723845.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723845_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<br />
Мобілки швидко сіли, ниточка шо зв’язувала з реальним світом обірвалась. Зліпили снігову бабу, катались на дитячих пластмасових лижках, гуляли вершиною Кукула, дуркували на клейонці вниз, петляли між сніжними смереками, грілись біля пічки, обтирались снігом, варили гарячий шоколад, а яка вийшла солянка!!!, я в житті не їла смачнішої<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ba.gif>!!!
В останній день зранку, тільки-но прокинувшись оголошуєм мораторій до 18-00 на будь які розмови про закінчення нашого свята, про завтра, Львів, роботу, збори речей і т.д. Насолоджуємся кожною хвилиною на нашій маленькій планеті Кукул. В 18-00 всі сумно почали пакувати речі. Тішила думка шо наплечники суттєво полегшають, чотири дні ми над цим працювали, постійно шось їли, жували і закусували<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif>. Але процес збирання став неминучою ложкою дьогтю, настрій впав, стало ясно що повертатися ніхто не хоче, зворотних квитків все одно ж нема, вкотре прозвучало ”а може ну його, залишимся ше на день", та хепіенду не сталося, і ми в 21-30 вийшли топтати сніг в напрямку Ворохти. Тлів маленький шанс ”випадково” заблукати і повернутись, але цей варіант наш Сусанін (фото1) напередодні необачно озвучив і він втратив 99% успіху…
фото 2 - скатулялась під ялинку, лежу і кайфую<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif> <br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723842.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723842_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723848.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723848_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723524.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723524_0.jpg" align="top"></a></table><br />
<table><tr><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723581.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723581_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723584.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723584_0.jpg" align="top"></a><td><br />
<a href=http://i.io.ua/img_aa/large/0072/00723655.jpg target="_blank"><img src="http://i.io.ua/img_aa/small/0072/00723655_0.jpg" align="top"></a></table><br />
Фотоапарат змучився, впав і відмовився знімати. А місяць світив просто неймовірно, навколо був ще один великий обруч світла, уявіть баскетбольний м’яч і по його центру м’ячик для настольного тенісу, десь приблизно таким було співвідношення місяця і його ореолу. Коли я звернула на це увагу друзів, почула: ”Так, звичайно бачим”… і десь позаду ”Маленьке звірятко завертає шоколад у фольгу”. Потім побачили і вони, чим дуже мене заспокоїли, бо й так сумнівалася в своїй адекватності<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif>. Йдем по хребту. Милуємось горами навпроти, нічний Драгобрад сяє як ялинка, вчора ше так не було, ага, видно народ шариться на лижах/бордах, ну а ми пливем в снігу вище коліна і якось зовсім не хочеться на лижі, аж сама собі здивувалась, і не прокинулась національна жабка?, напевно безсовісно спить собі - ніч навколо<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. До наступної зустрічі Чорногора<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ba.gif>, і звалюєм на іншу сторону хребта, вниз в Ворохту. На правильну стежку втрапили дуже швидко і від несподіванки аж розгубилися<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. По дорозі розважались провалюванням по пояс в сніг, лазанням через повалені дерева, коли йдеш темним лісом ше й вниз, через бурелом, відчуваєш в цьому особливий кайф. Розмови про вовків, ведмежі барлоги, привидів, духів загиблих вояків і ін. жителів лісу. Це там в колибі ми почувались господарями, а тут буйна хвороблива фантазія вимальовує різні страшилки-сюжети, хаотичні тіні дерев довершують картинку – а ми лапаєм кайф і тут - готично так <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/bg.gif>. В лісі траверсом стелиться широка дорога, йти одне задоволення, але з кожним втраченим метром висоти снігу навколо поступово меншає, повертаємось в темну осінь:(.
2:30 ночі, Ворхта в січні без снігу вражає, навколо стоять гарні будиночки з дерева, під ногами на дорозі ковзанка, тут вдень падав дощ. Один раз добряче навернулась на спину, врятував рюкзак, хоч якось віддячив за те шо я його стільки часу на собі ношу, є правда на світі<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>. На вокзалі зустрічаєм сумних лижників як представників іншої планети - ситий голодного не розуміє<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>
Поїзд Львів-Рахів, або по простому – Раховоз, заслуговує на окрему розповідь. Дорога Славсько-Центр? Ха<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>, Хочете справжнього екстріму? Неймовірно „ніжні” спогади від загального біло-голубого вогону Раховозу вам гарантовано, звичайно є інші вагони, але ми "мали щастя" їхати саме в цьому переповненому унікальному пластмасовобілоголубому - гламурно<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/be.gif>. 7 годин мУки і ми хом, світ хом, тобто повертаємось домів в наше рідне місто Львів. На автопілоті сіла в свою маршрутку і тут же скучила за друзями <img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ba.gif> ...
Залишилися яскраві спогади, нові відчуття, наші страшилки, маленькі смішні історії, краєвиди, фотографії не дадуть забути, але ж як багато залишилось поза кадром! Повсякденні клопоти мегаполісу закрутять знову, і скоро знову будем мріяти про мандри, та я вже мрію, є один мальовничий хребтик з співучою назвою… ой, зупиняюся поки не пізно<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/ab.gif>
Всім дякую за увагу.
P.S. спочатку думала написати короткий фотозвіт, але глянула на фото і тут Остапа понесло, нє віноватая я<img src=http://video.ukrlink.net/images/smiles/as.gif>
16.01.2007р.


Создан 23 окт 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником